ФестивальСвята Покрова
З Україною в серці Козацька держава
Виходять козаки під пісню «Ой, на горі та й женці жнуть…»
Учень1 У глибину століть сягає історія нашого народу.
Учень 2 Той, хто знає історію України , погодиться з
нами, що однією з найяскравіших її сторінок стала козаччина.
Учень3 Козаччина – це висока духовність , культурні
традиції нашого народу, шляхетна вдача, благородні
вчинки.
Учень4 Україна це земля наших предків. Від тяжкої панщини
, від усяких кривд селяни тікали у степи за
Дніпрові пороги . Так виникло козацтво.
Разом : Козаки – це вільні люди,
Козаки – безстрашні люди,
Козаки – борці за волю,
За
народну кращу долю!
Учень5 Засновником Запорізької Січі , першим кошовим
отаманом був Дмитро Вишневецький Байда. Під
його
керівництвом запоріжці збудували першу Січ на острові Хортиця серед Дніпра.
Учень 6 Славне військо запорізьке
Ти
наш, лицарю зібрав.
На
острові, на Хортиці
Січ
преславну збудував.
Даром славне товариство
Облягав татарський хан,
Лютий
мусив завертати-
Не страшний нам бусурман.
То
за це тебе, наш князю,
Весь
народ славить в піснях:
Хто
за рідний нарід гине,
Той
завжди живе в віках.
Учень 7 Запорізка Січ була першою козацькою державою із
своїми законами. Всякому, хто б хотів бути
козаком ставили два запитання:
-
У Бога віруєш?
-
Горілку п’єш?
Звичайно друге запитання було для жарту?
Учень 8 А ще козаки були надзвичайно дотепними і
жартівниками.
Козак 1 Слухай . Корже, а чому тебе так назвали?
Козак2 Я дуже жвавий і моторний. Одного разу проїжджали
ми з моїми товаришами повз високу гору.
Вирішили піднятися на її вершину і оглянути все довкола. Стали
спускатись. Товариші пішли на круту
стежину, а я що
не козак чи що! Вирішив іти навпростець. Зачепився за великий камінь, впав і
покотився
вниз, як коржик.
Тому й назвали мене Коржиком.
Козак 1 А розкажи нам Шило, як тебе в козаки приймали?
Козак 4 Та не хочу. Уже 100 разів розказував.
Козак 1 Ну то розкажи 101 бо в нас є новий козак Коржик.
Він цієї історії ще не чув.
Козак 1.2.3. А що браття – козаки, попросимо Шила. Щоб він
нам розповів. Просимо! Просимо!
Козак 4 Ну то козацтво було мені літ 17 чи 20 не пам’ятаю. Прийшли у наше село козаки. А в мене був друг Іван. Почали ми з ним
кашу варити. Козаки пішли косити. Коли каша вже була готова , ми пішли кликати
козаків.
-
Агов! Хлопці! Ідіть кашу їсти! А де ж ви хлопці?
А вони не йдуть. Гукаю, гукаю, сів та й почав
скиглити: от занесла мене нечиста сила
до тих запорожців! Краще було б сидіти удома
при батькові та матері ! От бідна моя голова. Який чорт мене сюди заніс! Піду
сам і ту кашу з’їм, щоб вона не вистигла. Так і зробив. Прийшли запорожці, та й питають:
-
А де ж наша каша?
А я їм у відповідь:
-
А де ж вас чорти носили? Я вас кликав , а потім , щоб
вона не вистигла я її з’їв!
Зопорожці посміялися і сказали що буду я тепер козаком
Шилом бо дуже вже я ту кашу швидко з’їв.
Учень 1 Ось такою славною була козацька держава та її
сміливі громадяни – козаки. Щирі, відкриті вони були до друзів, безжальні і
невблагальні до ворогів. Тож шануймо пам'ять про них.
Вчитель початкових класів Котовська Галина Євгенівна
Вчитель початкових класів Котовська Галина Євгенівна
Немає коментарів:
Дописати коментар